Search This Blog

2012-02-11

Проща до Зарваниці вихованців Бережанської колонії.Уже декілька століть існує звичай відвідувати святі місця. Мандрівка до такого місця налаштовує людей до духовного сприйняття святинь. У таких місцях паломники щиро моляться і дякують Богу за його особливу милість і благодать.

Зарваниця вперше згадується у 1442 році. В часи монголо – татарського нашестя монахові із Києво – Печерського монастиря, який зупинився в цьому місці, у сні з'явилась Матір Божа. Вранці біля джерела він побачив її ікону. На честь цього дива в печері збудував келії, де помістив чудотворну ікону, а засновану оселю назвав Зарваницею ( де його «зарвав» сон ). У 1740 році у цій місцині з'явилася чудотворна ікона Розіп'ятого Спасителя. Її розмістили в дерев'яній церкві. Під час пожежі 1754 року церква згоріла, а образ залишився неушкодженим.
Це святе місце відвідувало багато–багато людей. Паломництво – це одне із форм прославлення Господа Бога, віддання честі Пресвятій Богородиці та вшанування святих. Проща – це не тільки пізнавальний похід, а насамперед – духовна праця християнина для очищення і оновлення серця та вдосконалення душі. Кожна проща стає частиною єдиної життєвої мандрівки до Дому Отця, що на Небі, надаючи усьому людському буттю правильний напрямок і правдиву глибину.

Стало доброю традицією організовувати поїзди вихованців по святих місцях західного регіону. 16 січня 2012 року відбулась поїздка кращих вихованців Бережанської виховної колонії на прощу до Зарваниці. Ініціатором цієї поїздки був отець Михайло Бугай – декан бережанський і капелан церкви Пратулинських мучеників, що розташована на території установи.

15 підлітків, які відбувають покарання в установі, стали учасниками визначного дійства. Метою цього заходу було впровадження в дію засобу заохочення, передбаченого чинним законодавством, - надання права відвідувати культурно – видовищні заходи за межами виховної колонії в супроводі працівників установи. Зайнявши місце в автобусі, який був замовлений за сприянням УГКЦ, вихованці та працівники готувались до цікавої та духовної подорожі. Вихованці та працівники разом із Сестрами Служебницями Непорочної Діви Марії, братами семінаристами, аніматорами, волонтерами церкви Пресвятої Трійці та парафіянами молились за добру та щасливу подорож. А за молитвами, релігійними піснями, колядками та віншуваннями швидко проминув час.

Зарваниця постала перед очима підлітків у всій своїй красі. Засніжені долини та казково красиві дерева підкреслюють чистоту та непорочність цього місця, посилюють атмосферу благоговіяння, яка витає у повітрі. Подорож розпочалась із відвідування парафіяльної церкви Пресвятої Трійці, де священик провів для вихованців цікавий історичний екскурс у минуле, познайомив з історичними переказами, легендами та фактами про чудодійну силу ікон та інших святинь.

Божественна благодать витає у парафіяльній церкві, а слова отця - про Божу присутність в храмі. Вихованці зосереджені і задумані, кожен із них думає про свій життєвий шлях, де поступився, зробив щось неправильно. Але слова священика переконують хлопців, що ніколи не пізно навернутись до Бога і наголосив, що блаженний є гріх, який привів до Бога. Кожна людина свою провину повинна спокутувати, але і має право на повноцінне духовне життя. Отець закликав хлопців, щоб вони знайшли себе в цьому житті і разом з отцем Михайлом провели мировання та благословення підлітків та працівників на добру путь.

Вихованці один за одним йшли і прикладались до чудодійної ікони матері Божої Зарваницької. Кожен із них просив Господнього благо-словення для себе та своїх рідних. У супроводі о. Михайла вихованці відвідали місця Марійського центру: собор Зарваницької Матері Божої, Підземну церкву, каплички над джерелом з монахом. Потім відвідали домінанту комплексу Зарваницької Матері Божої – чотириярусну дзвіницю та музейні експонати, які розташовані в ній та картинну галерею.

Надзвичайно вразило підлітків розмаїття вертепів: це і ляльковий вертеп, виконаний в українському стилі, і ляльково–механічний, і живий, які сповіщають про народження Ісуса Христа. А на завершення всі присутні мали змогу побувати на озері Святої Анни. Вода із нього зцілює душу і тіло.

Отже, будемо вірити і сподіватись в те, що цілюща вода, щира молитва та чудотворні ікони повернуть наших хлопців на правильний шлях. Вони повинні вірити у власні сили для того, щоб реалізувати себе в житті і жити згідно Божих заповідей.

No comments: