Search This Blog

Loading...

2015-12-17

The Penitentiary Association of Ukraine has been established in Kyiv.

The Penitentiary Association of Ukraine has been established in Kyiv on 17 December 2015. The Constituent Assembly has taken place at the National Academy of Internal Affairs. This newly founded NGO unites practitioners and theorists of penitentiary-related issues.  Representatives of public and religious organisations, as well as professionals of law, criminology, psychology, education, social work, defenders of human rights of prisoners and prison service personnel are the members of the PAU.  Chaplains have welcomed from the true heart this event. Fr. Constantin Panteley has represented the Pastoral Council of the State Penitentiary Service of Ukraine at the Constituent Assembly. 









2015-12-01

У Києві відбулася презентація книги багаторічного політв’язня радянських таборів Миколи Горбаля «ПОВЕРНЕННЯ».

29 листопада 2015 року у церкві св. Миколая Чудотворця Мирликійського на Аскольдовій могилі відбулася презентація книги українського дисидента, багаторічного політв’язня радянських таборів, письменника Миколи Горбаля «ПОВЕРНЕННЯ» (Харків: «Права людини», 2014).

Микола Горбаль народився 1940 року на Лемківщині. У п’ятирічному віці разом із родиною розділив трагічну долю лемків – переселення з рідної землі. Вертаючись на батьківщину, сім’я оселилася на Тернопільщині. Музикант, композитор, поет, натхненний національно-ренесансовим віянням 1960-х років, так званою «відлигою», Микола Горбаль занурився у творчість: організував інструментальний ансамбль «Сонце», який успішно виконував його твори, відмінні від радянського репертуару, створив поему «Дума», в якій висловив свою тугу за незалежністю і свободою України. За це 1970 року був заарештований органами КДБ та засуджений до 5-ти років ув’язнення і 2-х заслання за статтею «створення та розповсюдження антирадянської літератури». Під час ув’язнення опинився у середовищі колишніх вояків УПА – радянських «зеків»-«двадцятип’ятирічників», а з 1972 року, періоду масових арештів української інтелігенції, став співв’язнем найвідоміших дисидентів – Івана Світличного, Валерія Марченка, Зиновія Антонюка, Семена Глузмана та багатьох інших. У таборі виконував важливу роль переписувача документів – мікроскопічними літерами на невеличких клаптиках паперу копіював вироки, свідчення та спогади радянських політв’язнів, які відтак у вигляді невеличких «капсул» потрапляли на волю – в дисидентський самвидав, на радіостанції «Голос Америки» та радіо «Свобода». Так, через подвиг авторів, переписувачів, передавачів, які за цю діяльність ризикували власною свободою і навіть життям, світ дізнавався про злочини радянської системи проти гідності як окремих людей, так цілих націй.

Незабаром після завершення першого ув’язнення, в 1979 році був заарештований вдруге. На цей раз за сфабрикованим звинуваченням у «спробі згвалтування». За вироком суду (5 років таборів суворого режиму) опинився в одній із найжахливіших кримінальних зон УРСР – с. Новоданилівка Миколаївської обл., де разом із кримінальними злочинцями працював у гранітному кар’єрі. Під час суду оголосив себе членом Української Гельсінської Групи, продовжував писати на волю.

За добу до закінчення терміну другого ув’язення, в 1984 році Миколі Горбалю було оголошене третє звинувачення – «розповсюдження наклепницьких вигадок, які паплюжать радянський лад». Новий вирок – 8 років у таборі особливо суворого режиму та 3 роки заслання. Слідчі робили спробу схилити в’язня до покаяння і співпраці і тим купити собі свободу, та отримали тверду відмову. Микола Горбаль, як «особливо небезпечний рецидивіст», опинився в с. Кучино Пермської обл., де відбували покарання Василь Стус, Василь Овсієнко, покутник Семен Скалич.

Був звільнений 1988 року, у період радянської «перестройки» та «гласності». Загалом відбув у радянських таборах 16 років. 

Художньо-документальний роман «Повернення», який Микола Горбаль написав незадовго до початку Майдану Гідності, − це глибоке осмислення історичної долі української народу в ХХ та на початку ХХІ ст. Автор аналізує трагедію українців, вбачаючи її причини в перебуванні народу в епіцентрі боротьби Добра і Зла. Герої роману – українська інтелігенція: вчителі, митці, науковці, священики. Разом із ними проходимо непростий шлях спокутування народної самозради, очищення від «скверни» чужий ідеологій, стереотипів і культурних нашарувань та повернення до себе, власної сутності. У романі висвітлені містичні передбачення долі України та Української Церкви, їхньої особливої місії в процесі духовного переродження Європи.

Роман викликає безліч думок і той стан катарсису, який є наслідком глибокого емоційного потрясіння. Кожен читач зуміє знайти тут важливі для себе теми, відкрити незнані для себе сторінки духовної історії українців і певні дороговкази на майбутнє.

Наталкя Пуряєва

2015-11-30

Капелани взяли участь у міжнародній конференції «Кримінально-виконавча політика України та Європейського Союзу: розвиток та інтеграція».

27 листопада 2015 року на базі Київського регіонального центру Національної академії правових наук України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Кримінально-виконавча політика України та Європейського Союзу: розвиток та інтеграція». Учасниками конференції стали відомі науковці та практичні працівники з Австрії, Польщі, Словаччини, Данії, Фінляндії та України, представники від ООН, яким є близькою пенітенціарна тематика, представники громадських та релігійних організацій. На запрошення Інституту кримінально-виконавчої служби з доповідями в конференції взяли участь капелани о. Петро Терлецький, доктор біблійного богослов’я, викладач Українського Католицького Університету,  й о. Костянтин Пантелей, член Душпастирської ради при ДПтС України. Захід став однією з перших нагод для міждисциплінарної співпраці щодо розвитку пенітенціарної ідеї у системі кримінального правосуддя і системі пенітенціарній.

Конференцію відкрив начальник Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор юридичних наук Євген Бараш. Від імені Служби учасників конференції привітав заступник Голови Державної пенітенціарної служби України Сергій Оміновський. Пленарне засідання було насиченим та цікавим, оскільки виступи шановних науковців перепліталися з виступами вітчизняних та іноземних практиків.

На конференції, в рамках круглого столу «Питання запровадження пробації та капеланства», з доповідями виступили о. Петро Терлецький та о. Костянтин Пантелей. Вони розкрили тематику міжнародного досвіду й української моделі пенітенціарного душпастирства, ролі Церкви у реінтеграції в'язнів й попередження злочинності. На думку отців необхідно продовжувати співпрацю на академічному рівні поміж навчальними закладами пенітенціарної системи і церковними богословськими закладами освіти для подальшого обґрунтування і втілення пенітенціарної ідеї у системі кримінального правосуддя і системі виконання покарань. Це дасть змогу провадити заходи професійної формації службовців ДПтС України на підставі поглибленого вивчення основ християнської духовності, з джерел якої походить сама пенітенціарна ідея. Завершився захід обговоренням результатів роботи та прийняттям Рекомендацій конференції «Кримінально-виконавча політика України та Європейського Союзу: розвиток та інтеграція». Матеріали наукових досліджень учасників було видано у збірнику конференції. 


Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.