Search This Blog

2012-01-17

Group of parish volunteers visited remand and juvenile prisons with Christmas festive performance.

On 14-15 January 2012 lay volunteers from Kyiven parish of St. Nicolas have prepared a festive performance of Christmas folk play called Vertep. Since XVII Vertep was a traditional folk portable puppet theatre and drama in the Ukrainian which presented the nativity scene, other mystery plays, and later secular plots as well. The original meaning of the word is "secret place", "cave", "den", referring to the cave where Christ was born, i.e., the Bethlehem Cave.

The first visit was to juvenile corrective establishment in town Pryluky on January, 14.
Me felt the joy of Christmas and certain excitement  because of expectation of meeting with young offenders, who serve sentences mostly for serious crimes. These emotions filled the hearts of many of us. But we also felt a desire to share the Good News. That was a motivation to go to Pryluky colony, to 230 youngsters aged from 14 years to 22 years. This day we got up early. All participants were of all ages - from 13 to 45. However, despite the age differences, the company was very friendly, in fact - all represented the parish of St. Nicholas the Good - which was always marked by family atmosphere. Our group of 24 adult men and children was inspired by Basilian nuns Chrysantha and Basilia from our parish community.The Monastic Order of St. Basil the Great at this day celebrated the day of their patron. Fr. Constantin  explained to us how to behave and gave us some guidance for the ministry of Christmas Heralds. He already has extensive experience with minors behind the bars. As we noted later - a great experience of true love, because only when the prisoners saw the Fr. Constantin they surrounded him from all sides, like a swarm of bees.
When we arrived in the colony itself - we were met very friendly. Of course - they have their own rules as pass control by three persons et ctr. At the entrance we met juveniles, who smiled and helped us to carry clothes to the club, where, in fact, had to be performance. When we passed through teritory a lot of guys we met on the street greeted us and escorted us by intrigued views: "What will happen this time?" So we went through and enter the club. Inside was a beautiful and festively decorated stage and auditorium. Within minutes carolers were ready and after a short introduction by Fr. Constantin we took the stage.
Побачити перед собою понад 200 вихованців, це не просто так – особисто у мене це викликало бурхливі емоції. Незнання того чого вони очікують, на скільки вони хочуть дивитися цей «Вертеп» чи їх змусили прийти. А особливо як же донести цю Радісну Новину, щоб вони її почули. Так хотілося щоб для них наш приїзд був не черговим обтяженням, а чимось приємним.
На початку ми переживали легке напруження – та вже до кінця виступу хлопці почали усміхатися і відчутно розслабилися. Після виступу отець Костянтин сказав, що тепер колядники зійдуть зі сцени і охочі можуть поспілкуватися, щоб пересвідчитися, що ми не є, як на екрані – виступили і зникли. Показати, що ми є живі люди, до яких можна торкнутися і поспілкуватися.
Коли ж вийшли в глядацький зал – хлопці у своїй більшості ринули до отця, ті волонтери, які були тут раніше почали спілкуватися із знайомими хлопцями, а ті хто приїхав вперше почали знайомитися.
Я особисто, була вже досить давно в цій колонії – тому довелося знайомитися знову. Підійшла ближче до гурту. Однин хлопець щось запитав, так ніби між іншим. Тут і почалося наше знайомство. Я запитала як його звати і звідки він, він розпитував чому ми не їздимо з вертепом за-кордон. Потім він ділився своїми поглядами та планами на життя – казав, що він хоче вивчитися на менеджера та працювати дистриб’ютором, відмовитися від поганих звичок, займатися спортом та ін. Згодом я почала знайомитися з іншими хлопцями. Розповідали, що о. Роман Пушка, капелан УГКЦ, приготував вертепну драму на саме Рождество. Один просто вразив своїми словами. Він сказав, що дуже вдячний, що ми приїхали з «Вертепом». Сказав, що у нашому виступі відчув щирість – ніби, могли приїхати професіонали і бездушно відіграти якусь сценку, а в нашому аматорському виступі він відчув щирість та доброзичливість. Ще він сказав, що читає Святе Письмо та відчуває людей. Що ще вразило, що цей хлопчина вишиває ікони прямо в колонії.
Після відвідин колонії, кілька учасників поділилися своїми враженнями.
Марія Сохацька:
«Як тільки ми прийшли в колонію, відчувалося напруження – це не страх, а саме напруження. Коли ж почали спілкуватися з хлопцями – ситуація розрядилася. Зачепила відкритість, щирість та довіра, яку проявляли увязені, не зважаючи на те минуле, яке у них було. Вони так прагнуть щоб їх хтось вислухав. На обличчях у хлопців було видно справжню радість, в очах – блиск. Для мене це свідчить про те, що до їх сердець торкнувся той промінчик любові, який ми намагалися їм принести. З розмов, я зрозуміла, що відвідини близьких є дуже важливими для хлопців, а те, що їх чекають є тим променем надії, що допомагає долати труднощі. Хлопці розповідали, що вони самі собі робили свято на Щедрий Вечір – перевдягалися в костюми та ходили щедрувати до психолога та інших працівників в’язниці.
Коли ми спілкувалися з хлопцями, розмова з одним зачепила мене найбільше. Юнак бачить позитив у тому що виходить через 4 місяці. Щодо свого ув’язнення - каже, що кожен може помилитися. Він з надією та оптимізмом дивиться в майбутнє. Складає плани – хоче вчитися на автослюсаря. Зараз захоплюється футболом. А найважливіше – це те, що коли він про це все розповідав в його очах з’являвся блиск, а на вустах посмішка.»
Катерина Неліпович:
«Страшно, через те, що не знаєш про що з ними спілкуватися, ніби, між нами стоїть якась стіна. Як на мене розмови на тему релігії не є тим ключем, який допомагає розпочати розмову. Тут радше варто починати з того, щоб бути щирими і спільно працювати – спілкуватися з ними роблячи щось разом, тоді вдасться вийти на контакт. Тішить, що хлопців, які виправляються відправляють на роботу поза колонією, однак їм бракує можливості частіше бачитися з рідними.»
Василь Возняк:
«Я вже не вперше відвідую цю колонію – це, мабуть, вже шостий раз. Коли я приїжджав вперше - нас було восьмеро. Перед поїздкою отець давав лекцію, як себе потрібно поводити про що варто говорити, а про що ні. Спершу не було контакту ми не знали що говорити. Але того ж першого разу я зрозумів, що ми дуже потрібні хлопцям, а вони нам. Адже через нас вони отримують прощення – бо ми їх не засуджуємо. А ми також маємо певні прогрішення, про які не знають люди і суд, хоч ці вчинки не передбачають такого покарання, однак ми все одно потребуємо прощення. Отже, ми даємо їм прощення, а вони – нам.
За рік хлопці почали відкриватися. Хоч ще буває важко формулювати діалог, однак, відчувається, що вони вже готові до спілкування. Приїжджаємо до цієї колонії не лише ми, але як кажуть хлопці – вони відчувають, хто приїжджає щиро, а хто – ні. За їх словами у цьому закладі всі дні схожі один на інший, і коли хтось приїжджає – це розбавляє сірі будні. Ще важливим є те що ми називаємо їх по-імені, говоримо добрі слова, і це є тими митями, коли кожен може відчути себе людиною, а не засудженим під № 337.
Під час попередніх поїздок ми щоразу мали певну програму – грали в футбол, на Спаса привозили мед та яблука, які освячували; одного разу проводили змагання «Козацький гарт» - хлопцям дуже сподобалося, також ми проводили «Хресну дорогу», святкували свято Св. Миколая та ін.»
Після відвідин колонії колядники вийшли повні емоцій – радісні та здивовані, адже не очікували такого теплого прийому, таких гучних аплодисментів, а що найважливіше таких щирих посмішок та добрих і лагідних сердець.
Volunteer Catrin.

2012-01-15

The priesthood of lay people challenged to prison ministry.

On January 2012 the ICCPPC-Europe meeting in Lviv, Ukraine, has attended Jan De Cock, volunteer of prison ministry from Belgium (b. 1964). His presence in the Lviv Theological Seminary of the Holy Spirit of the UGCC has inspired us chaplains to ponder upon the priesthood of lay people, especially those challenged to prison ministry.


Foto: Lies Willaert VRT
Jan De Cock has spent time as a development worker in Latin America and Africa . The step from street educator, including with glue-sniffer youths in Chile , to prison volunteer was but a small one. In 2001-2002 he travelled around the world, staying in some hundred different prisons where he asked to be locked up voluntarily in order to get an "inside" view of the lives of men and women behind bars. In 2005, Jan spent a full month in a prison in North-Kivu, Democratic Republic of Congo.
He describes his experiences of these various prisons in two books: Hotel Prison and De Kelders van Congo (‘The Cellars of Congo ' ). Jan regularly gives talks on the subject of prison life and conditions. He is also a member of the pastoral tam of the Antwerp prison. From his stay in numerous prisons he brought back ideas for projects, with the question of how the necessary support could be provided. Since the foundation of the Within-Without-Walls non-profit association, work on these projects can proceed in a more systematic and wide-ranging manner.
Books
'Hotel Prison' published in Dutch
Around the World in 100 Prisons
How does one celebrate New Year's Eve in a prison where one of your fellow detainees dies? How much do the leg chains of a death-row inmate in Bangkok weigh? Do Eskimos have igloo prisons? A quest for the human face of detainees, doubtless one of the most forgotten groups in our society.
Jan De Cock travelled around the world from one prison to the next, in search of life behind bars. Through steppes and deserts, from temperatures ranging from +45 to -25°C , by boat or by bike, he went in search of detainees. He has shared a cell with musicians or actors, hired guns and mothers who stole food for their children. Not to mention rats and fleas, lizards and grasshoppers.
Hotel Prison is a topsy-turvy tale of the hidden lives of people who we tend all too often to forget.
The book is not published in English. To give you an idea of the book: read Hotel Prison summery and excerpt.

Technical details:
ISBN: 978-90-209-5105-9
Price: 19,95 EUR
Category: 508 | Travel writing
Date of publication: 15-04-2003
Format: 140 x 210
Binding: Paperback
Printings: 8
Pagas: 416
Publisher: Lannoo Editions, Tielt Belgium

Also published in German:
as Hotel hinter Gittern Von Knast zu Knast.
Tagebuch einer aussergewöhnlichen Weltreise.

ISBN : 978-3-89944-143-7
Publisher: Kunth, Munich, Germany

and in French
as Des prisons comme hôtels. A la rencontre de prisonniers du monde.
ISBN: 978-2-87386-575-7
Publisher: Racine, Brussels, Belgium
'The Cellars of Congo'The story of a voluntary stay in a Congolese prison.
Africa is a kaleidoscope, a forgotten continent of which we know very little. At the heart of that fascinating, ‘dark' continent lies Congo . And in the deep interior of Congo , where the country is bisected by the equator, lies the city of Butembo frika is een caleidoscoop.
Jan De Cock went in search of the essence of Africa . He wandered around the celars of Congo , and chose voluntarily to be locked up in the Kakwangura prison of Butembo, a fascinating microcosm and mirror image of what Africa and Congo truly are...
In this book, Jan De Cock recounts his experiences in a Congolese prison. He records the often unbelievable stories of the detainees: tales of hope and despair, of their dreams of peace, elections and democracy. Their jokes and their fairy tales. Their recollections of the Congo of yesteryear and their daydreams of the future. Stories such as that of Kitakya, for instance, who at the age of 87 remembers how in times past, a murderer was wrapped in banana leaves and set on fire. Or that of Julienne, who illegally distilled ‘ kintiki '. Or of Kabuyaya, the prison guard, who used the cane on stubborn drug users, while he himself smoked more than anyone else. Of days without food, when schoolchildren brought firewood for the prison kitchen ...

Technical details
ISBN: 978-90-209-6629-9
Price: 17,95 EUR
Category: 740
Publication date: 19-06-2006 *
Format: 140 x 210
Binding: Paperback with flaps
Printings: 2
Pages: 208
Publisher: Lannoo Editions, Tielt, Belgium
Press coverage

Projects completed
  • Purchase of mattresses for the prison of Les Cayes , Hait
  • Purchase of fans for the prison of Potxutla , Mexico
  • Purchase of cattle and equipment for a prison farm in Antsirabe , Madagascar
  • Support for an anti-malaria project at the prison of Cotonou , Benin

2012-01-14

The ICCPPC-Europe representatives have gathered in Lviv, Ukraine.

From 9 till 13 January 2012 in the Lviv Theological Seminary of the Holy Spirit of the Ukrainian Greek Catholic Church has been held the Conference of the European branch of the International Commission of Catholic Prison Pastoral Care. The ICCPPC-Europe council gathered to discuss further development of the pastoral activities. The Board of the ICCPPC-Europe has gathered on 9 January to analyze the development of the international cooperation in the region. Conference was headed by Rev. Msgr. Pawel Wojtas (Poland), vice-president of the ICCPPC and  Fr. Marc Helfer (France), chief representative of the ICCPPC-Europe.

Among the participants of the gathering were present:
  • Rev. Msgr. Malachy Keegan, (Great Britain) Principal Roman Catholic Chaplain, National Offender Management Service,
  • Fr. Constantin Panteley, Head of The UGCC Office for Pastoral Care in Penitentiary System of Ukraine,
  • Fr. Gregory Draus, Head chaplain of the RCC in Ukraine, 
  • Fr. Robert Friskovec, Prison Ministry of Slovenia,
  • Fr. Martins Kruklis, chief representative (Latvia),
  • Martin Schmitz, chief representative (Germany),
  • Jan de Cock, Prison Ministry volunteer (Belgium).

During the conference, on January 10, prison chaplains participated at the Divine Liturgy, led by Archbishop Igor (Voznyak), Metropolitan of Lviv. In a sermon His High Excellency Igor said that the Church must maintain spiritual care for people who are behind bars. He thanked the members of the International Commission of Catholic Prison Pastoral Care because they drew attention to Ukraine, where the process of reestablishment of prison ministry still continues. That same day Archbishop Igor met chaplains, in particular: Vice-President of ICCPPC Msgr. Pawel Wojtas (Head chaplain in Poland), the Head of the ICCPPC-Europe Marc Helfer (Head chaplain in France), Fr. Robert Frishkovec (Head chaplain in Slovenia), Martin Shmitts (Head chaplain in Germany), Msgr. Malachy Keegan (General Catholic chaplain of the Royal prison system of Great Britain), Jan de Cock (volunteer of Prison Ministry, Belgium). Acquainted with the exhibition of works of prisoners from Vienna 2009, His High Excellency expressed his hope that the meeting of Ukrainian chaplains with European chaplaincy will "assist for development of pastoral attention for prisoners".




On 11 January participants of the conference together with Bishop Michael (Koltun), Head of the Department of the UGCC for pastoral care in power structures of Ukraine, visited Lviv penal colony number 48, which is of medium security. By this occasion has been organised a meeting with inmates themselves and with the representatives of stuff of the State penitentiary service in Lviv region. On 12 January Msgr. Malachy Keegan, professional psychologist and psychotherapist shared his knowledges and experiences in a Workshop for prison chaplains of the Ukrainian Greek-Catholic and Roman Catholic Churches on Suicide Awareness – the causes of Suicide and Self-Harm and how we can help prisoners who are vulnerable.



According to Fr. Constantine Panteley, the purpose of such international cooperation is to find approaches, in which the Church can help the State and its law enforcement and judicial authorities to solve the crime problem so when justice would not be separated from mercy.


 


 


 The goal of the workshop was to help prison chaplains of the UGCC and the RCC in Ukraine to gain practical experience of work with prisoners, to explore pastoral approaches and to develop their skills. In particular, they learned how to protect themselves from burnout in this difficult but very important ministry. In the seminar were involved psychologists of prisons # 30 and # 48. Monsignor Malachy, specializing in psycho-therapy and pastoral medicine combined theoretical learning with carrying out the work in small groups with some training tasks. All participants felt the inestimable benefit which will be very useful also in the parish pastoral practice of every priest.


International meeting ended on Jan. 13. Participants have enriched their pastoral experience and got an inspiration for the ministry. Collaboration with the State Penitentiary Service has got new guidelines.

This day, Monsignor Malachy Keegan  visited the former missile base at Brody, which contained Weapons of Mass Destruction (SS-4 "Sandal", SS-5 "Scean", SS-20) in underground launchers of the period of Cold War. After the disarmament and disbandment of the military base this territory was given 10 years ago to a rehabilitation center for persons released after completion of sentence, under the leadership of Igor Gnat. Guest amazed that a place that was once associated with hatred, death and destruction now serves to mercy and revival of human life.
Social worker Nela explains how did they start with rehabilitation.


After conversation with ex-prisoner Sergey.

The underground launcher



Treffen ICCPPC in der Ukranie

Vom 9.–12.1.2012 fand ein Treffen der ICCPPC Europa in Lviv / Ukraine in den Räumen des Priesterseminars der Ukrainisch-Griechisch-Kath-olischen Kirche (UGCC) statt. An diesem Treffen nahm ich als Vertreter der Bundeskonferenz teil.
  Es waren sieben weitere Vertreter anwesend (Frankreich, England, Belgien, Ukraine, Polen, Lettland, Slowenien). Auf dem Programm stand die Besichtigung eines Gefängnisses in Lviv, Begegnungen mit dem Ortsbischof der UGCC sowie mit einem Teil der Gefängnis-seelsorger aus der gesamten Ukraine. Ferner wurden Inhalte eines Leitbildes der ICCPPC
Europa diskutiert.
Von Martin Schmitz, JVA Gelsenkirchen

2012-01-06

Prison officials received Christmas greetings and Bethlehem fire.

The Bethlehem Peace Fire is received by Ukrainian community twelfth year in a row passed for all to feel the warmth of the Star of Bethlehem. In Ukraine, Bethlehem Fire has been delivered by special flight by the members of Plast - National Scout Organization of Ukraine. Recently it has been received in 5 units of the Interior Troops of MIO of Ukraine. This time scouts Nicholas Slobodian and Taras Tymoshchuk brought Christmas Light on 6 January 2012 on the day of the Vigils of Holy Christmas for employees of the Central Staff of the State Penitentiary Service of Ukraine, for employees of Department SPtSU in Kyiv and Kyiv region and for stuff in Kyiv Remand Prison. Accompanied by priests, members of the board of the Interdenominational  Mission of Prison Ministry Fr. Osnovenko Paul, Fr. Victor Yatsenko and Fr. Constantin Panteley. In recent years, for many in Ukraine it is an important symbol during the celebration of Christmas. Because by the Light from Bethlehem people can light candles at the Vigil Supper.

Plastuns (scouts) Taras and Nicholas presented a brief history and symbolism of tradition. Priests - representatives of the Mission Board congratulated employees of the State Penitentiary Service of Ukraine on the occasion of the Lord's Nativity.

Burning flame symbolizes the expectations in the period of fasting, complete sacrifice. Light is a symbol of warmth, peace and harmony, and peace of mind, love of people and the world. Simultaneously, this ray - a solidarity with all who are far away; solidarity with the poor and union with Christ. Even in the XII century, a member of Christ marches brought the light of Bethlehem as a gift for your family and friends as a symbol of the good. Traditionally, the fire is kept in the church to Jordan - to 19 January.

2012-01-02

In the chapel of St. Job the Long-suffering has been held prayer for the new year.

On January 1, 2012, convicted inmates serving for hausehold of Kyiv remand prison have met a priest to celebrate the coming new year 2012. In the club Fr. Constantine Panteley prepared a theme for discussion to present the meaning of time limits imposed by the Creator from time immemorial as a change of days, months and years. They have talked about the meaning and completeness of short human life, to realize that God is calling us for that. Thus, in the chapel of St. Job the Long-suffering has been held prayer for the new year, which featured expressions of gratitude for the past year and hope for God's blessings of the coming 2012.

On that very day, Fr. Constantine gave Christmas gifts to minors imprisoned on behalf of goodwill gentleman who wished to remain anonymous: icons depicting Jesus Christ our Lord, the Blessed Virgin Maryand and St. Nicholas, sweets and tangerines. Words of greetings and goodwill for young men sounded from the lips of Alexander Savchenko, deputy of chief of prison in matters of social, educational and psychological work, who always assists for visiting prisoners by members of religious and civic organizations.

Starting from 2008, staff of social-educational and psychological workers here increased for 7 people. On the shoulders of those workers is social, educational and psychological work with all our fellow citizens who for various circumstances, found himself behind bars. Increase of staff of psychologists and social workers in remand prisons of Ukraine, which is observed from 2008, is the result of petitions and appeals of spokespersons of many public institutions as well as of the Office for prison pastoral care of the UGCC.






Prison Pastoral of the UGCC.